Соціальний робітник – як член сім’ї підопічного
Добавив: putyla8
Коментарів: 0
Добавлено: 4-03-2019, 11:34
Переглядів: 31

У складних ситуаціях він робить навіть більше, ніж під силу родичам

 

  Досить часто здорові люди нарікають на життя. Мовляв, усе дорого, не вистачає часу, немає відпочинку, ніхто не розуміє… Перелік песимістичних фраз можна продовжувати до безкінечності. Але в одну мить все перевертається з ніг на голову, коли хоча б день прожити чужим життям. Або лише побувати поряд, де всі блага – ніщо у порівнянні зі здоров’ям.

    У центрі селища при самій дорозі стоїть будинок, повз вікна якого щодня проходять сотні людей. Всі поспішають у власних справах, заклопотані, радісні і не дуже, багаті і бідні. За їхнім рухом іноді непомітно стежать очі молодої жінки. Але вона вже майже 19 років зі своїх 47-ми нікуди не поспішає. Бо не може. Її світ зосереджений у чотирьох стінах. Тільки подеколи за гарної погоди вона має змогу побувати надворі. Але змирилася і зовсім не нарікає на свою долю.

    Світлана Іванівна Торак страждає на тяжку недугу, яка чимраз прогресує. Без сторонньої допомоги жінка не може навіть поїсти. Зрозуміло, що і будь-які хатні справи їй не під силу.

Не знаю, як би я жила, якби не допомагали соціальні робітники, - каже Світлана Іванівна. І щиро дякує за добрі справи працівникам територіального центру соціального обслуговування населення Наталії Олексіївні Дроняк, Василю Семеновичу Томнюку, Івану Вадимовичу Бордіженку, Валентині Дмитрівні Логош. Кожен у міру своїх професійних обов’язків старається посприяти у вирішенні побутових проблем хворої людини.

    Але найбільше роботи припадає на руки соціального робітника. Валентина Дмитрівна Логош вже стала наче рідною для Світлани. Щодня з раннього ранку поспішає до підопічної. Розпалює в печі вогонь, робить гігієнічні процедури, варить їжу, прибирає. На домашніх справах її обов’язки не обмежуються. Соціальний робітник допомагає оформляти потрібні документи, виписує дрова, викликає за потреби сімейного лікаря, купує продукти і медзасоби.

   Про свою працю Валентина Дмитрівна розповідає скромно. Але якби довелося хоч день попрацювати замість неї, не кожен би впорався. Соціальний робітник вже знає всі нюанси догляду за хворою жінкою, коли і що їй потрібно, яка частина тіла найбільш вразлива до болю.

   Чотири години в день, які згідно з професійними обов’язками Валентина Логош присвячує Світлані Торак, - це лише частина робочого дня соцробітника. Двічі на тиждень працівниця добирається за 10 кілометрів від райцентру, де у віддаленому хуторі села Рижа її чекає інша немічна людина. А ще має стареньку підопічну в райцентрі. Тож усім соцробітник заміняє члена сім’ї, який міг би про них турбуватися, але, на жаль… Складно говорити про життєві обставини, які призводять до того, що на старість чи у хворобі людина залишається наодинці зі своїми проблемами. Та так розпоряджається доля. І якби не допомога держави, цим людям було б дуже скрутно. У неробочі, вихідні дні підопічні терцентру теж мають потребу в допомозі, надіються на милосердя ближніх. Дехто був би радий випадковим гостям, які подали б горня води…

   Звісно, якщо є гроші, сьогодні можна за все заплатити. Але де ж брати ті фінанси, коли пенсія обмежується щонайбільше двома тисячами гривень. А родичі, далекі чи близькі, ледве самі зводять кінці з кінцями. Це українські реалії. Коли чуємо, наприклад, що в опіці держави відмовляють людям, бо є діти за кордоном, одразу виникає думка: а чи від доброї долі вони там опинилися? Це роздуми.

   «А жити треба, якось треба жити»…, - згадую рядки Ліни Костенко і хочу звернутися до небайдужих читачів. Навколо нас є дуже великий простір для милосердя. Хоч і чуємо оптимістичні слова, що все добре, нічого не треба, повірте, це не так. Треба. Будьмо уважніші. Було б дуже добре, якби хтось колись постукав у двері будиночку, що при дорозі, і приніс потрібні засоби гігієни. Або зверніться, будь ласка, в редакцію, добрі люди. Ми маємо що підказати для дуже цінних вчинків.

 Любов МАРШАВКА.


Інформація
Відвідувачі, Ви так само можете залишити коментарі до даної публікації
Схожі новини:

Контакти

Редакція газети "Карпати"

Передплатний індекс: 61549

Адреса: 59100, смт.Путила,
Чернівецької області,
вул.Українська, 104.

Тел. (03738) 2-12-32, 2-14-32,
2-16-63.

E-mail: gazetakarpaty@ukr.net

Особистий кабінет