КИШЕНЬКОВІ ГРОШІ ШКОЛЯРА: компенсація батьківської уваги чи інструмент впливу на дитину?
Добавив: putyla8
Коментарів: 0
Добавлено: 7-02-2019, 10:49
Переглядів: 32

   Сьогодні продавці магазинів уже не дивуються, коли школярі приходять за покупками з купюрами в 100-200 гривень. Не дивуються навіть, коли це учні початкових класів. Однак батькам, які дають своїм дітям такі суми на щоденні потреби, варто замислитися, чи правильно вони вчиняють. Так, їхня дитина безперечно буде лідером компанії, ні в чому собі не відмовляючи. Але як почуватимуть себе поруч із нею інші діти, рідні яких не мають можливості так балувати їх? 

 

Видані кошти мають відповідати потребам

   Про ці та інші моменти своїми міркуваннями поділилася мама трьох дітей та педагог із багаторічним стажем Валентина Іванівна ТРУФИН з села Дихтинець. Двох донечок та сина вони з чоловіком дуже люблять, але грошима свою любов не вимірюють.

   - Звичайно, дитина повинна мати кишенькові гроші, - каже Валентина Іванівна, - але ця сума має відповідати потребам. Вважаю, що на день достатньо давати дитині 10-20 гривень. Якщо змалку привчити її правильно розпоряджатися грошима, то навіть таку суму вона використає раціонально. Наприклад, наші діти відкладають певні заощадження навіть з невеликих сум. А з них потім можуть купити подарунок мені чи чоловікові на день народження, чи річ, яку давно вподобали.

   Якщо батьки дають дитині багато грошей, тим самим вони провокують заздрість з боку інших. Є випадки, коли відбуваються крадіжки між дітьми, а потім виникають неприємні з’ясування між батьками, вчителями та дітьми. Зрозуміло, що одні діти починають хизуватися, а інші – заздрити. Нездорова атмосфера виникає сама собою, бо хтось може спокійно пережити глузування однолітків, а хтось – ні.

   Валентина каже, що кишенькові гроші треба починати давати дитині з першого класу. Але небагато – 5-10 гривень. Так вона буде розрахувати, що за ці кошти можна купити, а на що треба ще відкладати. Інша проблема у тому, що діти витрачають отримані від батьків гроші на чіпси, сухарики.

   Для того, щоб переконати власних дітей у шкідливості цих «ласощів», Валентина з чоловіком вдалися до експерименту. Запалювали їх, в результаті чого чіпси іскрилися, мов бенгальські вогні. На дітей це справило неабияке враження, особливо на п’ятикласницю-дочку, яка перехворіла гастритом і ретельно стежить за харчуванням.

   Ще одна перевага правильного економічного виховання дітей у тому, щоб вони цінували отримані гроші. Змалку дорослі мають пояснювати, що таке сімейний бюджет і як його розподіляти. Наприклад, діти Валентини, колядуючи, заробили певну суму. І якийсь період (місяць чи більше) вони не будуть брати у батьків щоранку гроші до школи. А навпаки, розуміють, що теж роблять внесок у сімейний бюджет.

   Сама Валентина виховувалася у багатодітній родині, тому знає ціну грошам і цінує моральні чесноти в людях. Як педагог, вона вчить своїх вихованців бути чесними перед собою й іншими, справедливості та духовності. А як мама, щодня виховує власних дітей, не шкодуючи часу та зусиль. Каже, що діти – це дзеркало батьків. І на людях вони демонструють все те, чого їх навчили вдома.

Вабить усе, що під забороною

   Про те, як діти витрачають кишенькові гроші, не з чуток знає мама двох дітей Тетяна, яка працює в продуктовому магазині поблизу однієї з шкіл району. Як найманий працівник, вона зацікавлена в тому, щоб покупців було якнайбільше. А як мама – розчарована у тому, що діти купують все те, що шкодить здоров’ю – зокрема, чіпси, сухарики, пепсі та кока-колу. Каже, що обов’язково пропонує спочатку свіжі еклери, круасани чи булочки. Але ж не може силоміць змусити дитину купити їх.

   Якщо це учні початкових класів, то можна пригрозити, що розкаже батькам про шкідливу покупку. А на старшокласників це вже не діє. І, на жаль, дорослих учнів цікавлять інші речі – пиво, цигарки. Щоб оминути заборону про продаж підакцизних товарів неповнолітнім, підлітки просять зайти в магазин когось з дорослих. Іноді аферу вдається розкрити, але не завжди.

   Тетяна впевнена, що якби батьки давали дітям менше кишенькових грошей, то вони купували б те, на що вистачило. І не бігали у магазин на кожній перерві. Та й навряд чи голодна дитина шукала б газованих напоїв та солодощів. А так, якщо грошей вистачає і на те, й на інше, то чому б і ні?

До дитини треба ставитися по-дорослому

   Психологи часто коментують, що даючи дитині певну суму, батьки таким чином намагаються компенсувати відсутність своєї уваги. І навіть не цікавляться, на що дитина витратила їх. А як виявляється згодом у дорослому житті – схема не працює, і в батьківській турботі діти зацікавлені набагато більше, аніж у фінансуванні щоденних потреб.

   Практичний психолог Розтоківської ЗОШ І-ІІІ ступенів Галина Іллівна ДЖУРЯК радить батькам з раннього дитинства обговорювати сімейний бюджет разом з дітьми. Вони мають розуміти, звідки у родині беруться гроші і чому важливо їх раціонально використовувати.

   Коли обговорюється сума кишенькових грошей, то в обох батьків має бути однакова позиція. Чим менша дитина, тим менше, але частіше потрібно давати їй кошти. Навіть якщо родина не має великих доходів, то дитині все одно треба виділяти хоч символічну суму. Адже більшість крадіжок у школі здійснюють саме діти, які на фоні інших відчувають себе неповноцінними.

   Ніколи не треба казати дитині, що багато грошей – це зло, якщо батьки хочуть виправдати власну фінансову неспроможність. Навпаки, треба розповідати про знайомих успішних людей, які всього досягали працею і наполегливістю.

   Великим приниженням дитина вважає тотальний контроль батьків за її особистими коштами. Ні до чого доброго не приведе жорстка критика через неправильне витрачання коштів. Дитині треба спокійно пояснити, що ці гроші можна було спрямувати на інші, більш корисні речі. І наступного разу треба вчинити саме так.

   Якщо вона зібрала у скарбничку певну суму і батьки зайняли в борг, то обов’язково треба повернути. Поводячись з дитиною по-дорослому, батьки тим самим подають їй гарний приклад на майбутнє. А найефективніший спосіб навчити дитину бути відповідальною та сумлінною – змалку привчити до праці та привити почуття права й обов’язку. Тоді у дітей будуть більш довірливі та дружні стосунки з батьками.

   Людмила ФЕДЮК.


До теми

Сім причин, що заважають виховати самостійну дитину

1. Батьки виконують за дитину її роботу.

2. Якщо постійно займатися дитиною. Самостійність передбачає вміння дитини самостійно знаходити собі заняття, і проводити деякий час, граючи на самоті.

3. Не давати права вибору.

4. Лаяти, якщо щось пішло не так.

5. Гіперопіка. Передбачати бажання вашого чада і негайно виконувати їх - це шлях до виховання егоїстичної, безвідповідальної дитини, якв думає, що весь світ крутиться навколо неї.

6. Не давати дитині відчути негативні наслідки його дій. Не варто виправдовувати дії дитини тим, що вона ще маленька - вона відчує безпокараність своїх вчинків і пояснити їй, що вона робить щось не так, буде складніше.

7. Не вірити в можливості свого малюка. Насправді дитина багато знає і вміє, їй дуже важливо відчувати підтримку і схвалення батьків. Замість «не лізь на гору, впадеш!» Говоріть «тримайся міцніше». Надихайте дитину на самостійність своєю підтримкою!

Як правильно виконувати з дитиною домашні завдання

1. Треба навчити виконувати домашні завдання систематично.

2. Починати роботу слід через 1,5 - 2 години після уроків.

3. Дитина має самостійно сідати за завдання і розуміти для чого їй це потрібно.

4. Навчити дитину робити перерви (10-15 хв.) між роботою для активного відпочинку.

5. Навчити школяра попередньо радитися з вами, як виконати завдання, а потім самостійно писати їх.

6. Допомогти розрізняти головне й другорядне, вміти зосередитись на головному.

7. Учень має повторити правила, якi вивчав на уроках.

8. Акцентувати увагу навіть на незначних перемогах, щоб дитина помічала їх і намагалася досягати більших результатів.

9. На початку навчального року корисно контролювати, як дитина виконує домашнi завдання. Перевіряти, чи правильно вона зрозумiла пройдений матерiал. У І семестрi краще це робити щовечора, а у ІІ — контроль можна зменшити до 2 - 3 разiв на тиждень.

10. Ніколи не робіть домашнє завдання за дитину, це їй тільки зашкодить.


Інформація
Відвідувачі, Ви так само можете залишити коментарі до даної публікації
Схожі новини:

Контакти

Редакція газети "Карпати"

Передплатний індекс: 61549

Адреса: 59100, смт.Путила,
Чернівецької області,
вул.Українська, 104.

Тел. (03738) 2-12-32, 2-14-32,
2-16-63.

E-mail: gazetakarpaty@ukr.net

Особистий кабінет