Затрати – мінімальні, а врожай – неймовірний (ФОТО)
Добавив: putyla8
Коментарів: 0
Добавлено: 7-09-2018, 09:20
Переглядів: 272

Сергіївчани вирощують овочі, пряні трави і декоративні рослини

   У час, коли на людських городах залишилися тільки жовтобокі гарбузи, на подвір’ї поважної сергіївчанки Леоніди Гнатівни ТИЩУК підростає салат, дозрівають болгарський перець, помідори і доходить капуста. Про такий урожай подбав її син Юрій, який багато років займався городництвом у сонячному Криму, а нині вирощує всяку всячину на рідному обійсті.

   Неквапливою ходою наближаюся до подвір’я Тищуків. За високою новою брамою не одразу й помічаю великий город, на якому повно всіляких овочів. Вітаюся із сивочолою бабусею та її сином, які саме обертають отаву. На мить здається, що то не жінка тримає граблі, а навпаки, вони їй стають опорою. Але то тільки здається.

   Господарі гостинно запрошують на подвір’я. Їм не важливо, з якої ти дороги повернув і з якої речі розпитуєш про життя. Вони раді будь-яким гостям, легко погоджуються на розмову і випромінюють добро. У спілкуванні з такими хорошими людьми одразу забуваєш про свої клопоти і щиро дивуєшся оптимізму у цей нелегкий час.

   Це вже я пізніше так собі подумала, а в той момент, коли щойно ступила за ворота, то від подиву аж дух перехопило. Перше, що впадає у вічі, - посаджена по обидва боки доріжки рицина, у народі – касторка. Її ще називають рай-деревом через неймовірно гарний цвіт і велетенські листки, що за формою нагадують кленові. Юрій Михайлович каже, якби грунт був сприятливішим, то ця однорічна рослина може досягати 3-4 метрів заввишки.

   Поки Леоніда Гнатівна пояснює, що колись цю рослину можна було придбати в аптеці як засіб для лікування розладів травлення, мій погляд зупинився уже на чималенькому городі, де рясніють болгарський перець, кабачки, квасоля, буряки, неймовірно листата капуста, кукурудза, великий і дрібний салат та, навіть, базилік. Чоловік показує на зелену стрічку пряної рослини і каже, що у ній міститься багато заліза, а в бордовій – більше йоду. Це примхлива рослина, яка зможе рости не на кожному городі. Висаджується із розсади і любить температуру у корені до 20 градусів тепла. Базилік переважно використовують для заправки м’яса, але можна у звичайному вигляді додавати в будь-який салат. І справді, якщо розтерти листочок – аромат просто неймовірний. Так і хочеться скуштувати.

  

Від надмірного дощу рослини вбереже плівка

   Юрій констатує, що цьогорічний затяжний дощ понівечив урожай помідорів, висаджених у відкритому ґрунті. Якщо листя буде мокрим всього дві години, одразу кидаються хвороби і рослини гинуть. А от рум’яно-червоний перець поруч зовсім не постраждав. Запитую, у чому ж причина? Виявляється, щоб уберегти урожай від сильних дощів та палючого сонця, його накривають плівкою, яка розташовується на спеціальному місяцеподібному каркасі над рослинами.

   Всі конструкції, з допомогою яких вдається отримати чудовий урожай, Юрій Михайлович змайстрував самотужки. Це ж стосується і двох теплиць, які я не одразу й помітила. В одній донедавна рясно родили огірки, а в іншій, наче полум’я, червоніють різносортні помідори. Чи купуємо ми їх для салату, чи на зиму, та ніколи, мабуть, не замислюємося, яку назву вони мають. Але чоловік знає про овочі усе на світі. Лише не збагне, чому горянам не подобається рожевий сорт помідори, яка солодша за звичайну. На зиму її не законсервуєш, а ось салат виходить дуже смачний.

   Рослини у парниках зовсім не мають фітофтори. Листочки – яскраво-зеленого забарвлення і цілком здорові. Щоб уникнути хвороб та знищити шкідників, Юрій обробляє їх спеціальним препаратом «Квадрис». Але помідори після обробки можна буде вживати за два тижні, а якщо придбати біопрепарати, - то за кілька годин. Вони дорожчі в ціні, але безпечніші для здоров’я. Також велике значення має склад ґрунту. Тому перед висаджуванням розсади його потрібно інтенсивно удобрити перегноєм. Таке добриво люблять усі рослини.

Займатися городництвом починав у Криму

   Поки ми в лютому ще повним ходом зимуємо, чоловік уже перебирає насіння та готується висаджувати його в горщики. Ті ж самі помідори, наприклад, поливає ледь теплою водою, інколи додає розчин марганцю. Як рослина має вже зо два листочки – починає розпікіровувати і висаджує в теплицю. Рослини можуть рости на постійному місці при температурі 5-8 градусів тепла.

   У нас немає культури городництва, каже мій співрозмовник. Люди звикли посадити город і вважати, що Бог дасть, те й буде. Але, якщо добре попрацювати, то гарні овочі можна мати щороку, незалежно від того, урожайний рік чи ні. Так, більшу частину свого часу Юрій Михайлович витрачає на догляд за городиною, але результат того вартий.

   Не можу не запитати, звідки взявся такий потяг до вирощування овочів. А чоловік розказує, що в Сергії, на свою малу батьківщину, приїхав із Криму, щоб доглядати за старенькою матір’ю. Він – єдиний син, тому жінка має надію тільки на нього. На Південь 63-річний Юрій поїхав ще у 1981 році. Має дружину Марину, яка нині працює на пекарні, двох синів Тараса та Назара, є вже онуки.

   До анексії Криму заняття городництвом у сім’ї було способом життя і приносило хороший дохід. Починали справу з вирощування полуниці, на яку був шалений попит. Але згодом з’явилося багато конкурентів, і Юрій вирішив розширити асортимент вирощуваних культур. Так, сезон розпочинали з продажу раннього сорту редиски і завершували огірками.

   На півдні у кілька разів тепліше. Середня температура влітку становить 30 градусів, тому городину треба було не тільки обробляти від шкідників і підживлювати, а й поливати. На цю роботу припадав нічний час, бо якби полити рослини вдень, вони б одразу згоріли. А крім цього Юрій Михайлович працював у агропромисловому комплексі «Виноградний», спочатку – інженером, а згодом – ковалем. Через шкідливі умови праці у 50 років вийшов на заслужений відпочинок.

   Після анексії Криму все різко змінилося. Українці більше не можуть приїздити за овочами, а іншого способу реалізації продукції немає. На воду поставили лічильники, і платня за один куб зросла у цілих чотири рази. Зараз 15 сотих із теплицями господаря пустують, заробітку немає. Та пенсіонери на Півдні живуть добре. Якщо тут пенсіонер отримує 1400 грн, то в Криму – 6000 грн. Біля 1200 грн потрібно віддати за комунальні послуги взимку, а 3800 грн залишається на прожиття. Якщо в сім’ї двоє пенсіонерів, то можна скласти і на подорожі, і на машину. А для молоді, на жаль, роботи немає, а як є, то належно не цінується.

  

Підтримка рідної людини – найвища цінність

   Юрій звик усе життя тяжко працювати, тому, як приїхав до матері, не зміг втриматися, щоб не виорати город і почати вирощувати городину у звичний для себе спосіб. Чоловік переконав, що матеріальні затрати на город і теплиці – мізерні, а урожай – просто неймовірний. Головне – не лінуватися й ефективно використовувати свій час.

   Збирати насіння з домашнього урожаю – невигідно, та й немає гарантії, що воно дасть наступного року урожай. Набагато краще й простіше замовити його через Інтернет. Тим більше зараз є великий вибір садивного матеріалу на будь-який смак і гаманець. Так само можна придбати якісну чотирисезонну плівку, яка захистить рослини від дощів. При акуратному користуванні її вистачить у середньому на шість років.

   Юрій Тищук не був удома близько півроку, але нещодавно в гості приїжджала дружина, а незабаром завітають і діти. Найбільше тішиться мама мого співрозмовника, бо давно не бачила онуків. Наступного року, як Бог допоможе діждати, Леоніда Гнатівна святкуватиме 90-річний ювілей. Приємно, що біля неї у таких поважних роках є найрідніша людина, яка турбується про неї, допомагає по господарству та вдало експериментує з городництвом.

   Часто до сивочолої бабусі та її сина приходять із добрим словом родичі, сусіди. Не забувають про неї колишні учні та педагоги, адже 30 років свого життя Леоніда Тищук присвятила педагогічній діяльності у школі. Кому мудру пораду дасть, кого утішить, а кому привітно посміхнеться – ось усе те, що потрібно людині для щастя. Такі ж цінності несе крізь життя і єдиний син Юрій, оптимізму якого можна щиро позаздрити.

Марина ЮРЧЕНКО.

Інформація
Відвідувачі, Ви так само можете залишити коментарі до даної публікації
Схожі новини:

Контакти

Редакція газети "Карпати"

Передплатний індекс: 61549

Адреса: 59100, смт.Путила,
Чернівецької області,
вул.Українська, 104.

Тел. (03738) 2-12-32, 2-14-32,
2-16-63.

E-mail: gazetakarpaty@ukr.net

Особистий кабінет