Квартира для братів-сиріт – соціальний подарунок держави
Добавив: putyla8
Коментарів: 0
Добавлено: 27-08-2018, 09:15
Переглядів: 194

Мати свій куточок, нехай невелику, але власну житлову площу – це справжнє щастя. Таку радість відчули рідні брати Богдан Тодосійчук та Владислав Генцар із Дихтинця, яким минулого тижня вручили ключі від двокімнатної квартири – соціального житла, придбаного за рахунок цільової субвенції з державного бюджету. Воно стане своєрідною компенсацією від держави дітям за недоотриману в дитинстві батьківську та материнську любов. Вже дев’ять років про хлопців, як про рідних дітей,  піклується  опікун Степанія Довбуш. Інакше, хтозна, де вони б опинилися, якби життя склалося інакше. 

 

Тимчасове піклування родичів стало постійним

   Хлопці ще зовсім юні (Богданові у вересні виповниться 18 років, а Владик піде до 9-го класу), однак встигли багато пережити. Спочатку вони жили з мамою Людмилою на Полтавщині, а згодом – у Києві. Особисте життя матері не складалося, та й столиця виявилася занадто дорогою для проживання втрьох. Тому вона привезла хлопчиків до бабусі у Дихтинець на тимчасове перебування. Пообіцяла, що коли влаштується, то забере їх до себе.

   Минав час, а обіцянки так і не здійснювалися. Літній жінці було складно доглядати внуків, тому невістка Степанія в усьому допомагала. Адже вона розуміла, що хлопцям краще буде назавжди залишитися з ними. Тому просила рідну матір відмовитися від дітей, якщо вже та зовсім не цікавиться їхнім життям. Але Людмила навідріз відмовлялася.

   Так тривало три роки, з часом Людмила взагалі перестала давати про себе знати. Родина Довбушів подала судовий позов до горе-матері та позбавила її материнських прав офіційно на підставі того, що їх місцезнаходження встановити не вдалося (два роки тому родичам сповістили, що вона трагічно загинула в аварії). Чоловіки Людмили, які є рідними батьками хлопців, теж не брали участі у вихованні. Тому Степанія з чоловіком вирішили, що візьмуть опіку над цими дітьми, які за останні кілька років стали рідними.

Приємно облаштовувати власне житло 

   Кілька років тому Степанія похоронила і свекруху, і чоловіка. Старші дочки вже заміжні, тому Богдан з Владиком і менший син Сашко є для неї не тільки моральною підтримкою, а й господарями на подвір’ї. Як справжні чоловіки, в усьому допомагають своїй матері. А вона розуміє, що час минає швидко, і кожен з них скоро буде шукати своє місце у суспільстві. Тому коли почула про державну програму виділення соціального житла дітям-сиротам, відразу звернулася з клопотанням до райдержадміністрації, щоб зареєструвати Богдана з братом на квартирний облік. І вже служба у справах дітей та РДА вийшли на обласний рівень. Так у грудні минулого року за 313 тис. 771 грн Дихтинецька сільська рада придбала цю квартиру (всього на Буковину виділили цільову субвенцію у розмірі три мільйони гривень).

   Щаслива жінка відразу взялася облаштовувати помешкання кухонними та спальними меблями, шторами, купила необхідний посуд, постільну білизну. Ще треба подбати про побутову техніку (дещо юних господарям на новосілля подарували гості – представники райдержадміністрації та сільської ради). Але головне, що тепер хлопці мають свої 43,3 м2 житла.

А попереду – плани і мрії

   А ще жінка дуже радіє, що життєві незгоди не зламали братів – вони залишилися такими ж світлими, життєрадісними і щирими, якими колись привезла їх матір. Мабуть, часточкою справжнього материнського тепла Степанії таки вдалося наповнити дитячі серця, щоб вони не зігнулися від невдач, а раділи життю, мріяли і будували плани на майбутнє. Ось Богдан – то спортивна гордість родини. Ще зі школи він постійно перемагав на конкурсах по боротьбі та інших спортивних змаганнях. Тому і вирішив навчатися в Чернівецькому військово-спортивному ліцеї-інтернаті, який успішно закінчив. Тепер він очолює рейтинг абітурієнтів на вступ до фізкультурного факультету Чернівецького національного університету. Планує продовжити навчання, щоб мати вищу освіту.

   А Владикові більше подобається ремонтувати техніку, він спокійний і терплячий. Можливо, саме в технічному напрямку буде розвиватися після закінчення школи. Кожна мама гордилася б такими синами, і Степанія – не виняток. Вона вірить, що все у них складеться якнайкраще, бо її хлопці це заслужили.

   Людмила ФЕДЮК.

Інформація
Відвідувачі, Ви так само можете залишити коментарі до даної публікації
Схожі новини:

Контакти

Редакція газети "Карпати"

Передплатний індекс: 61549

Адреса: 59100, смт.Путила,
Чернівецької області,
вул.Українська, 104.

Тел. (03738) 2-12-32, 2-14-32,
2-16-63.

E-mail: gazetakarpaty@ukr.net

Особистий кабінет