Нема проблем тільки у тих, хто нічого не робить
Добавив: putyla8
Коментарів: 0
Добавлено: 18-12-2017, 10:45
Переглядів: 73


   Це не виправдання, а констатація факту. Адже наближається до завершення трудовий рік, і кожна територіальна громада вже може зробити підсумки діяльності – здобутків та втрат, звершень та досягнень. Може, оптимістичні нотки звучать не так часто, як хотілося б, але всі працюємо і живемо, помиляємося і виправляємося. А це так складно, коли країна у стані реформ, люди – в режимі очікування і недовіри, а всі разом узяті – в міжусобицях і суперечках. Район фактично поділився на три регіони: вже існуюча об’єднана територіальна громада, дві громади, які тільки ступають на шлях індивідуального розвитку, та села і селище, що знаходяться на межі ймовірних об’єднань. 

   Ми поспілкувалися з головою Усть-Путильської об’єднаної територіальної громади Іваном Прокоповичем ЧЕВ’ЮКОМ, щоб розвіяти чи підтвердити міфи щодо фінансової спроможності громади, діяльності установ на її території, проаналізувати власні надходження-дотацію та визначити пріоритети розвитку і перспектив.

   - Іване Прокоповичу, напевно, одним із головних питань є фінансова спроможність громади без залучення дотації. Проаналізуйте власні доходи та їхню роль у загальному бюджетному кошику громади. 

   - Про те, що наша громада є не настільки спроможною, як хотілося б, відомо всім. Але у перспективі ми передбачили можливі шляхи розвитку з залученням міжнародних проектів, відповідно – створення нових робочих місць, відновлення галузі сільського господарства та поглибленої лісопереробки. Над цим ми посилено працюємо разом з обласним центром розвитку громад. Але кожен на своєму місці має бути зацікавлений у розвитку громади в цілому.

   Що стосується податків з фізичних осіб підприємців, то таких у нашій громаді налічується близько ста. Але зайнятість їх не є настільки успішною та стабільною, щоб можна розраховувати на постійну сплату податків, навіть мінімальних.

   Інша сторона медалі – понад 70 відсотків заліснення території громади, «зелене» золото. Та якщо проаналізувати доходи за 11 місяців 2016 року, коли вели санітарні рубки, то рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів становила 566 630 тис. грн. А в 2017 році аналогічний збір становить 94 957 тисяч гривень за 11 місяців. Бо плата за ведення рубок головного користування, які є пріоритетними цього року, не потрапляє до бюджету громади.

   Ще одна «золота» жилка, яка могла б посприяти успішному збільшенню бюджету – акцизний збір від продажу підакцизних товарів. Але ситуація складається так, що ми не можемо змусити власників торговельних закладів поставити касові апарати, а відповідно – проконтролювати об’єм продажу. Тому одна торгова точка сплачує за рік 100 тисяч гривень податку, а інша – 500 гривень. Підрахувавши ймовірні доходи закладів, можемо стверджувати, що бюджет втрачає від приховування доходів 400-500 тисяч гривень.

   - А чи можете використати якісь методи впливу для того, щоб контролювати продаж підакцизних товарів?

   - На жаль, ні. Бо податкове законодавство дозволяє працювати підприємцям за схемою ведення журналу. А проконтролювати продаж за даними журналу – практично неможливо.

 

 

 

  - Цього року в Мариничах запрацювала амбулаторія. Розкажіть, наскільки вона оснащена всіма необхідними засобами і на яку допомогу можуть розраховувати пацієнти?

   - Нині амбулаторією завідує Сергій Валерійович Гльоза, який паралельно навчається. Окрім нього працюють ще п’ять осіб. Кожна людина може звернутися з проблемами здоров’я та скористатися безкоштовною невідкладною медичною допомогою, отримати консультацію чи рекомендацію на подальше обстеження.

   На всіх нарадах та засіданнях ми постійно обговорюємо з колективом амбулаторії завдання та функції сучасного лікаря. Насамперед, хочемо бачити мобільних лікарів, які прийдуть на допомогу без зволікань у будь-яку пору доби. Особливо на сторожі повинні бути в цикл новорічно-різдвяних свят.

  Звісно, до повного оснащення амбулаторії ще є над чим працювати. Ми відправили запит до державного бюджету з проханням про виділення коштів у розмірі 1,5 мільйона для придбання автомобілів швидкої допомоги та необхідних технічних засобів.

   Також у громаді функціонують чотири ФАПи – у Бискові, Білому Потоці, Петрашах, Усть-Путилі (в останньому в 2018 році плануємо провести капітальний ремонт). Повністю закривати заклади ми не будемо, бо через віддаленість від центру більшість жителів не зможуть отримати елементарну медичну допомогу. А з іншого боку – у віддалених селах не так багато пацієнтів, щоб платити завідуючому повний посадовий оклад. Тому три завФАПами працюють на 0,75 ставки.

   - Важливим кроком розвитку інфраструктури громади стало рішення про будівництво ЦНАПу. Думки жителів громади з цього приводу роздвоїлися: одні підтримують рішення, інші вважають, що для двох тисяч жителів ОТГ Центр будувати не доцільно…

   - Звичайно, для такої кількості людей – недоцільно. Але ми живемо перспективами громади. Й обговорюючи їх, дивилися на кілька кроків вперед. Тож дійшли висновку, що ЦНАП в Усть-Путилі згодиться не тільки жителям громади, а й довколишніх сіл (Розтоки, Підзахаричі), громадам, які тільки починають розвиватися (Конятинська ОТГ, а також Білоберізька ОТГ Верховинського району). Так набагато зручніше скористатися послугами оформлення документів, ніж добиратися до райцентру одного чи другого. А фіксовані згідно чинного законодавства ціни на послуги стануть невеликим джерелом надходжень до місцевого бюджету. До того ж, не виключено, що з часом до громади можуть доєднатися інші села, а, значить, населення побільшає.

   Тому сьогодні ми освоїли 800 тисяч гривень на будівництво ЦНАПу. Це шість кімнат та актовий зал на другому поверсі сільського будинку культури. Щодо працівників, то спочатку ми будемо залучати фахівців з апарату сільської ради. Якщо буде потреба в додаткових спеціалістах, тоді будемо розширювати управлінський штат.

   - На якому етапі сьогодні будівництво сільського стадіону в Усть-Путилі?

   - Спочатку ми його робили власними силами та з допомогою підприємців. Тоді його навіть й стадіоном назвати не можна було, так, розчищений майданчик для того, щоб молодь могла грати в футбол. Але завдяки проекту німецького товариства міжнародного співробітництва «GIZ», в якому наша громада виграла кошти у сумі 126 тисяч гривень, ми змогли виготовити проектно-кошторисну документацію і тепер маємо офіційний стадіон.

   - Триває будівництво Усть-Путильської школи. Які кошти будуть спрямовані наступного року для продовження робіт?

   - Цим процесом займається управління капітального будівництва облдержадміністрації за кошти з Фонду регіонального розвитку. На даний час вже освоїли 22 мільйони гривень. Наскільки нам відомо, на 2018-2019 роки для подальших робіт мають виділити ще 30 мільйонів гривень.

   Проблемним питанням, яке фактично призупинило будівництво нового освітнього закладу, стала електролінія, що перешкоджає зведенню корпусу. Знаємо, що були спрямовані кошти на її переміщення, але чомусь справа не зрушила з місця.

   - Недавно завершилися роботи з ремонту Мариничівського сільського будинку культури. Розкажіть, які кошти там освоїли та що вдалося за них зробити?

   - Нині приміщення просторого будинку культури повністю перекрите металочерепицею. Всередині поміняли підлогу у великому залі, наклеїли плитку у фойє, зараз – на стадії завершення роботи у приміщенні кухні. На це витратили 800 тисяч гривень.

   Роботою цього закладу я особливо задоволений. Бо саме культура має всі можливості заявити про існування нашої громади та прославити її. Працівники Мариничівського СБК по-особливому сумлінно і відповідально ставляться до своїх обов’язків. Постійна організація святкових вечорів, концертів, урочистих святкувань, виїзних щедрівок, днів села у громаді не обходяться без них. Цей будинок культури є справді центром культури не тільки у Мариничах, а й у всій громаді.

   - Як складається ситуація з сміттєвивозом, адже часто можна побачити засмічені узбіччя дороги та прилеглі території.

   - Сміття з території громади вивозимо раз на місяць чи на два місяці. Але ті стихійні сміттєзвалища, які є на узбіччях – результат несумлінного ставлення більшості підприємців. Бо більшість таких скупчень – саме навпроти торгових точок. У нас недосконала система штрафів, тому поки що обходимося попередженнями, які, як бачимо, недієві.

   Є претензії й до решти жителів громади, які, самі прийнявши на зборах ставку плати за сміттєвивіз, не дотримуються її і збувають сміття звичним способом. Разові виклики підприємців з тракторною технікою для збору сміття – це не діло. Тому обдумуємо можливість співпрацювати з фізичною особою, яка володіє необхідною технікою і зможе організовувати систематичний вивіз та утилізацію сміття. Це має бути своєрідний підрозділ комунальної служби.

   - В соціальному паспорті Усть-Путильської об’єднаної територіальної громади – 453 пенсіонери, 118 інвалідів, 54 ветерани війни, 8 учасників бойових дій, 46 учасників війни, 22 одиноких пенсіонерів, 3 чорнобильці, 2 афганці, 2 круглі сироти, 65 багатодітних сімей, 14 сімей з дітьми інвалідами. Чи існують соціальні програми, згідно яких ці люди можуть розраховувати на певну фінансову допомогу?

   - З початку року ми заклали у бюджеті кошти під програму «Турбота» у розмірі 20 тисяч гривень. З цього фонду протягом року надали грошову допомогу, розмір якої не перевищував 1000 гривень, тринадцятьом особам. До нас можуть звернутися не тільки люди із названих соціальних когорт, а й ті, у кого виникли тимчасові соціальні труднощі чи зі здоров’ям. А підприємці, які займаються лісопереробкою, допомагають з пільговими та безкоштовними дровами для одиноких пенсіонерів.

   - Як вдасться громаді фінансово завершити 2017 рік? Адже не секрет, що в останньому кварталі виникли труднощі з оплатою праці, через що працівники змушені були йти у відпустки за власний рахунок.

   - У зв’язку з тим, що ми фінансуємо з місцевого бюджету пришкільний інтернат та виплачуємо заробітну плату технічним працівникам шкіл, які не потрапили до освітньої субвенції, виникла проблема з виплатою заробітної плати іншим працівникам. Тому разом прийняли рішення взяти по кілька днів неоплачуваної відпустки, щоб вирівняти ситуацію. Не скажу, що люди з захватом сприйняли це, але погодилися взяти відпустки по 5-14 днів, і я в їхньому числі теж.

   Та попри все, можу сказати, що ми досить плідно прожили рік, багато зробили, ще більше плануємо. А з проблемами, які виникають, зуміємо впоратися, якщо будемо працювати гуртом. Бо коли чуємо критику на адресу громади, це спонукає ще з більшим запалом працювати далі. Відступати немає куди – реформаторський поїзд рушив і мені шкода тих, хто досі цього не зрозумів.

   - Дякую за розмову.

   Людмила ФЕДЮК.

Інформація
Відвідувачі, Ви так само можете залишити коментарі до даної публікації
Схожі новини:

Контакти

Редакція газети "Карпати"

Передплатний індекс: 61549

Адреса: 59100, смт.Путила,
Чернівецької області,
вул.Українська, 104.

Тел. (03738) 2-12-32, 2-14-32,
2-16-63.

E-mail: gazetakarpaty@ukr.net

Особистий кабінет