Нам треба жити для добра!
Добавив: putyla8
Коментарів: 0
Добавлено: 11-12-2017, 09:37
Переглядів: 82

   Коли в домівку людини закрадається горе, їй на допомогу приходять друзі, родичі і навіть незнайомі. А коли біда торкається всієї країни, то на її захист підіймається народ. Об’єднавши спільні зусилля, ми прагнемо тільки одного – мирного неба і кращого майбутнього. Значну роль у цьому бажанні виконують волонтери, які безкорисливо допомагають бійцям АТО на сході країни та тим, хто її потребує. Саме Дню волонтера на міжнародному календарі відвели дату 5 грудня, щоб люди не забували про їхні чуйні серця.

   Минулої п’ятниці у залі засідань районної ради з нагоди Міжнародного дня волонтера зібралися всі, кому небайдужа доля України та її народу. Символічно свято поєднали ще з двома датами – Днем Збройних Сил України та Днем інваліда. Адже допомога бійцям на передовій, підготовка потужних військових кадрів та добре слово для людини з обмеженими фізичними можливостями між собою тісно переплітаються.

   Хвилиною мовчання у залі пом’янули загиблих героїв, імена яких навіки закарбовані у новітній історії України. Із рук голови райдержадміністрації Миколи Савчука батьки загиблих Чигрина Олександра та Зайця Олександра отримали посмертні нагороди для своїх синів – нагрудні знаки «За заслуги перед Путильщиною» і наручні часи. Присутні в залі аплодували стоячи, бо подвиг ціною в життя не виміряти жодними словами.

   Масштабного розмаху волонтерський рух в Україні набув після мільйонного Майдану в Києві. Самоорганізація людей, за словами голови РДА Миколи Петровича Савчука, стала рушійною силою у коловороті тодішніх подій. Усі чудово розуміли, що в нас немає потужної армії, засобів протистояння, одягу, обмундирування, тому треба було починати з нуля. І донині ці люди не чекають ні наказів, ні прохань, а зі словами на устах «хто, як не я?» продовжують творити добро.

   Не допустити просування ворога вглиб країни бійцям допомагають саме волонтери. Вони привозять їм необхідні речі, продукти харчування, одяг, взуття, передачі від рідних, малюнки від дітей і такий безцінний ковток свободи. Кожного солдата у холодному сніжному окопі зігріває думка, що про нього завжди пам’ятають і чекають додому.

   Ведуча свята Світлана Кондряк назвала прізвища людей, які започатковували волонтерський рух у районі. 2014 року почала працювати група «Волонтери Путильщини для бійців АТО». До її складу увійшли Микола Грамажора, Іван Бордіженко, Наталія Кочерган, Оксана Забродоцька, Ілля Косован, Борис Чев’юк, потім долучилися Діана Жмурик, Ростислав Клокол, Ганна Карапка, Валентина Буняк, Іван Скінтей, Микола Бонкало, Антоніна Вицига, Петро Фрей, Василь Бурак, Василь Журавець, Олексій Кера та інші. Благодійні акції почали організовувати у закладах освіти, установах, організаціях та на підприємствах. Нині активно працює благодійна організація «Волонтери Путильщини з Україною в серці».

   Її виконавчий директор Оксана Забродоцька привітала всіх зі знаменними календарними датами та зауважила, що їх треба відзначати, аби згуртовуватися і не забувати про те, що допомагати бійцям треба і надалі, бо війна на сході триває. Волонтером є майже кожен українець, якому небайдужа доля України, тому подяки заслуговують діти, їхні батьки, педагоги, керівники і ті люди, які є патріотами не на словах, а на ділі.

   За активну громадянську позицію, вагомий особистий внесок у розвиток волонтерського руху України та з нагоди свята голова РДА Микола Савчук та керуюча справами районної ради Руслана Скидан вручили грамоти заступникам директорів ЗНЗ району, педагогам-організаторам, вчителям, працівникам окремих установ, членам благодійних організацій, головам первинних ветеранських організацій, пенсіонерам та іншим.

   До привітань приєдналася також голова волонтерського центру обласної ради ветеранів Тетяна Василівна Саєнко. Вона відзначила, що горяни – милосердні, трудолюбиві та хороші люди. Вони привчають робити добро своїх дітей, віддаються служінню людям і роблять усе для того, щоб Україна була веселішою, а народ жив у мирі і злагоді. Тетяна Василівна побажала всім довголіття, оптимізму, бадьорості духу і вручила почесні грамоти Чернівецької ОДА окремим волонтерам району.

  

Слово про вічне волонтерство

   У який час ми б не жили, маємо пам’ятати про людей, які шукають можливості повноцінно адаптуватися у суспільстві. Це люди з обмеженими фізичними можливостями, часто унікальні, творчі, розумні і прагнуть змінити країну. Вони потребують нашої уваги і, навіть, сказане добре слово на їхню адресу, здатне зміцнити надію на краще життя.

     Голова товариства інвалідів Путильщини Микола Логош у своєму виступі подякував усім, хто допомагає бійцям на сході, і людям із обмеженими фізичними можливостями. На жаль, через події на сході України у нас більшає інвалідів. Їм потрібна не лише фізична, а й моральна підтримка, тому добре, що є люди, готові допомогти подолати їм життєві труднощі. Також Микола Логош поінформував про те, що працюватиме над створенням сайту інвалідів Путильщини, де можна буде переглянути необхідну інформацію та зміни в законодавстві. А на завершення побажав людям, які мають обмежені фізичні можливості та які опікуються інвалідами, бадьорості духу, оптимізму та міцного здоров’я.

   Протягнути руку допомоги ближньому закликала керівник волонтерського центру «Пенсіонер» Путильської районної організації ветеранів України» Валентина Буняк. Вона влучно сказала, що є люди, які займаються вічним волонтерством: це ті, хто доглядає за інвалідом, людиною, прикутою до ліжка чи візка, піклується про свою хвору дитину і не опускає рук. Нам потрібно брати приклад з таких людей, бо вони проявляють доброту, милосердя та прокладають місточки любові до людських сердець.

   До виступу Валентини Юріївни приєднався також голова президії районної ради ветеранів  війни і праці України Іван Шутак. Іван Тодорович сказав, що рада працює у гарному складі. Сюди входять активні самовіддані люди, які теж свого роду є волонтерами. Бо хто в селі не звернувся б до них по допомогу, завжди намагаються знайти вихід і посприяти у вирішенні проблем.

    Користуючись нагодою, Валентина Юріївна та Іван Тодорович вручили грамоти людям, які займають активну громадську позицію та роблять свій  внесок у розвиток ветеранського і волонтерського рухів, виховують почуття патріотизму серед молоді.  

  

Зерно милосердя потрібно сіяти змалку

   Велику роботу у цьому напрямку здійснюють також педагогічні та учнівські колективи району. Про це розповіла методист методичного кабінету сектору управління в сфері освіти райдержадміністрації Любов Москаль. Ми хочемо побудувати успішну країну, де б хотів жити і працювати кожен із нас. Тому основу цього потрібно закладати змалку, і саме школа бере на себе цю важливу місію. Дорослі повинні бути прикладом добра й милосердя для дітей, і тоді в їхніх серцях обов’язково запанує любов.

   При секторі управління у сфері освіти працює районна рада учнівського самоврядування. Серед діючих комісій особливе місце займає комісія толерантності та духовного розвитку. Разом із педагогами-наставниками діти беруть шефство над ветеранами праці, інвалідами, дітьми війни та постійно спілкуються із учасниками АТО. Це також волонтерство, яке в останні роки набуває широкого розмаху в освіті.

    Протягом 2017 року шкільні родини району зібрали 145 тисяч 280 гривень та передали учасникам АТО, немічним і потребуючим людям. Це значна підмога, за яку люди щиро вдячні. Крім цього у закладах освіти часто організовують патріотичні флеш-моби на підтримку воїнів АТО та держави, випускають невеличкими тиражами тематичні газети, проводять благодійні акції та інше. Комісія толерантності та духовного розвитку працює при кожній школі. А цього дня присутні мали можливість заслухати керівників комісії з Довгопільської, Путильської, Розтоківської, Дихтинецької шкіл та Путильської гімназії.

  

Маленький Юрасик просить у Святого Миколая нирку

   Особливо вразила розповідь дихтинецької учениці, яка разом із заступником директора поінформувала, що учні, їхні батьки та педагоги активно долучаються до фінансової підтримки сім’ї Анжели Володимирівни Синиці. Шестирічний синочок Юрасик має тяжку хворобу (діагноз - цистиноз) і потребує пересадки нирки. Бабуся хлопчика була готова стати донором, але коли її почали обстежувати, то виявили онкологічне захворювання. Тому нині Юрчику потрібна ще й сама нирка.

   Хлопчик такий життєрадісний, допитливий і цікавий, що, дивлячись в його оченята, хочеться віддати все, тільки б урятувати маленьке життя. Та грошей, які збирали донедавна, вистачило лише на консультацію в Білорусії, а на саму операцію потрібні шалені кошти – 2 мільйони гривень, яких проста гуцульська родина не має. Та біда не приходить одна: у сім’ї Синиців є ще одна 3-річна дитинка, яка має тяжке захворювання, пов’язане з вадами фізичного розвитку.

    «Ми не маємо морального права залишити цю родину наодинці з бідою, тому просимо допомоги у всіх небайдужих горян», - підсумувала Любов Юріївна Москаль. Наближаються казкові новорічні свята, всі дітки очікують від них дива, а маленький Юрасик пише листа Святому Миколаю, в якому просить нову нирку… Кошти дитині будуть потрібні постійно, тому хто має можливість допомогти, є номер картки ПриватБанку на ім’я мами Анжели Володимирівни Синиці: 4149 4978 2570 6544. Подаруйте дитині шанс на життя, а Господь віддячить вам сторицею.

 

Марина ЮРЧЕНКО.

Інформація
Відвідувачі, Ви так само можете залишити коментарі до даної публікації
Схожі новини:

Контакти

Редакція газети "Карпати"

Передплатний індекс: 61549

Адреса: 59100, смт.Путила,
Чернівецької області,
вул.Українська, 104.

Тел. (03738) 2-12-32, 2-14-32,
2-16-63.

E-mail: gazetakarpaty@ukr.net

Особистий кабінет