Як гриби перетворюються на гроші
Добавив: putyla8
Коментарів: 0
Добавлено: 23-11-2017, 15:23
Переглядів: 99

Керівник сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Дари Гуцульщини» Сергій Васильович Терен розповів науковцям Чернівецького національного університету про роботу в рамках проекту Програми розвитку організації об’єднаних націй «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду».

   Минулого тижня на Путильщині побували викладачі економічного факультету ЧНУ. Перед цим вони відвідали Вижниччину, де поцікавилися процесами децентралізації. А в Путилі у приміщенні методкабінету сектору у сфері управління освітою райдержадміністрації путильчани презентували чернівецькій делегації соціально-економічний розвиток Путильського району. Голова райдержадміністрації Микола Савчук ґрунтовно відповів на запитання економістів про сьогодення та перспективи району. Начальник управління економічного розвитку РДА Роман Чопа підготував та прокоментував презентацію про економіку нашого краю. Про практичний досвід реалізації третьої фази проекту ПРООН прозвітував голова СОК «Дари Гуцульщини» Сергій Терен.

  Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Дари Гуцульщини» створений 24 червня 2015 року і спеціалізується на заготівлі дарів лісу. Відтоді багато зроблено для модернізації та удосконалення процесів переробки дикоростучих рослин та грибів.

 «Дари Гуцульщини» мають високотехнологічне обладнання для шокової заморозки біля двох тонн грибів одночасно, також є сушильні камери.

   У осінньо-зимовий період кооператив займається реалізацією продукції. Розробили та постійно підтримують в дії сайти кооперативу. Окрім того, що «Дари Гуцульщини»  допомагають незайнятим горянам отримувати дохід від збирання дикоростучих рослин, члени кооперативу зацікавлені у розвитку  переробних потужностей.

   Після того, як Сергій Терен презентував  значні напрацювання кооперативу, я поцікавилася, як все-таки їм вдається перетворювати гриби, лікарські рослини та ягоди на гроші.  В мережі Інтернет одними з перших показані фото зі смачними та привабливими продуктами, що виготовляють «Дари Гуцульщини». Приміром, у гарній фірмовій упаковці можна придбати 30 грам сушених  білих грибів, опеньок чи лисичок за ціною від 30 грн. Кілограм морожених грибів продають за ціною від  160 грн. Пропонують споживачам на різних платформах цілі , нарізані, мелені гриби.  Звісно,  в  умовах конкуренції не так легко вдається досягти успіху, та наполегливість і постійна праця допомагають.

   Важливо, що саме Сергію Васильовичу Терену вдається організовувати роботу кооперативу на високому рівні. Помітно нові ідеї та прагнення іти вперед і вести за собою інших. На Путильщині такий кооператив – зразок вдалого впровадження проекту ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду», підсумки якого провели минулого тижня.

До теми

  В десяти сільських громадах Селятинської, Шепітської та Плосківської сільських рад створені пункти по збору дикоростучих грибів, ягід і трав. Працівники заготівельних пунктів по укладеному з кооперативом договору зможуть провести зважування продукції та прийняти її від здавачів з оформленням відповідних документів. Заготівельні пункти забезпечують інвентарем для затарювання грибів, ягід та трав. Для доставки дикоросів з заготівельних пунктів до місця переробки в смт Путила та с. Селятин кооператив винаймає спеціальний автотранспорт, який по розробленому кільцевому маршруту проводить збирання заготовленої продукції.

   Доставлену на переробку продукцію очищують, промивають та сортують. Після цього гриби  нарізають на спеціально придбаному для цієї операції обладнанні. Частину продукції загружають для заморожування, а частину сушать в сушильних камерах. Лисички, приміром, перед заморожуванням бланшують на спеціальному обладнанні.Гриби білі ріжуть на спеціальні кубики,половинки та пакуються в окремі пакетики.

  Кооператив використовує сучасний метод заморозки продукції - камеру шокової заморозки. Низькі температури обумовлюють ефективне зниження кількісних і якісних втрат. По зовнішньому вигляду, смаку, аромату - швидкозаморожені гриби і ягоди мало відрізняються від свіжих. В них добре зберігаються всі поживні речовини, тим більше заморожування дає можливість використовувати різні види пакувальних матеріалів. Готові заморожені гриби і ягоди зважують, запаковують в спеціальну тару та направляють на реалізацію або зберігання в холодильні камери.

  Сушені гриби, ягоди та трави можуть зберігатися довгий час та не втрачати своїх харчових і смакових якостей. Одночасний збір великої кількості дикоросів і обмежений термін зберігання обумовлюють застосування більш вдосконалених технологій їх переробки на промисловій основі. За допомогою промислових сушарок члени СОК мають можливість виготовити сушені гриби, ягоди та трави в періоди їх найбільшої врожайності.

   Особливою популярністю серед споживачів останнім часом користуються трав’яні чаї. Для виготовлення фіточаїв придатні листя малини, чорниці, ожини, ромашки, м’яти, звіробою, материнки, цвіт липи, чебрецю повзучого, ехінацеї та інше. Висушену сировину подрібнюють та направляють на фасовку. По розробленій рецептурі трав’яні збори  фасують в поліпропіленові пакети, фільтр-пакети та упаковують в картонні коробки.

Кор. «Карпат».

Інформація
Відвідувачі, Ви так само можете залишити коментарі до даної публікації
Схожі новини:

Контакти

Редакція газети "Карпати"

Передплатний індекс: 61549

Адреса: 59100, смт.Путила,
Чернівецької області,
вул.Українська, 104.

Тел. (03738) 2-12-32, 2-14-32,
2-16-63.

E-mail: gazetakarpaty@ukr.net

Особистий кабінет