Їхнє завдання – пильнувати за дорогами району
Добавив: putyla8
Коментарів: 0
Добавлено: 30-10-2017, 11:19
Переглядів: 133

   Безпека руху на дорогах Путильщини залежить як від водіїв, так і людей, які пильнують за станом проїжджої частини. Погодьмося, що працівникам філії «Путильський райвтодор» треба віддати належне. Бо тут десятки років працюють люди, які гідно виконують свої професійні обов’язки, і не їхня вина, що в державі коштів на дороги бракує.


   

   У галузі дорожнього господарства 43-ій рік поспіль працює Василь Юрійович ЯКІВ’ЮК. Слюсарем до філії влаштувався одразу після закінчення 10-го класу, це було 1975 року. Потім пройшов 10-місячні курси дорожніх майстрів у Білій Церкві і разом з іншими працівниками споруджував у районі дерев’яні підпірні стінки та мости. Згодом опанував професію машиніста електродробильних установок, знову відбув навчання в автодорожньому технікумі в Одесі, працював майстром, а нині займає посаду виконроба.

    Професійних обов’язків у Василя Юрійовича багато. Він стежить за утриманням автомобільних шляхів від Підзахаричів до Усть-Путили (відрізки Криворівня – Чернівці, Усть-Путила – Яблуниця, місцеві дороги у Товарниці, Міжбродах і Шпетках). Найважливіше у роботі – підготовка до зимового періоду, у рамках якої – заготівля піщано-соляної суміші. Вчасне підсипання гірських схилів запобігає аварійній ситуації на дорозі.

   Василь Яків’юк має свою бригаду робітників. Інколи їм доводиться працювати у вихідні та, навіть, уночі, адже водії курсують дорогами району цілодобово. Робота тяжка і виснажлива, бо техніка застаріла, а коштів на запчастини немає. Раніше залучали більше працівників, а нині за копійки не хоче працювати ніхто.

   Цікавими є спогади Василя Юрійовича про перше асфальтне покриття у районі. 1983 року в Розтоках розпочали реконструкцію дороги з технологією укладання холодного асфальту. Потім такі ж роботи почали здійснювати у Підзахаричах. На той час сполучення з Вижницьким районом проходило через гірський і небезпечний перевал Німчич. А на переїзді Шурдин, до речі, у зимовий період працівники ночували. Щоб автобус зранку благополучно подолав круті гірські повороти, люди цілу ніч підсипали дорогу шлаком.

   Із часом асфальтна дорога почала з’являтися в інших селах району. У центрах покриття було облегшеного типу з поверхневим змішаним просочуванням, згодом розпочали капітальне будівництво доріг. Але вони не були розраховані на таку, як нині, кількість машин та важковаговий транспорт. Тому дорога почала руйнуватися.

   Кожні 8-10 років шар асфальту на дорогах району поновлювали, пригадує мій співрозмовник. Поверхнева обробка включала прокладання матеріалу, що запобігав зношенню покриття, далі розливали бітум, а зверху – щебінь. Така технологія захищала дорогу від руйнування особливо у весняний та осінній періоди. Подібні роботи не проводять років 20! Звичайно, держава переживала різні часи, і зараз ситуація напружена, та добре, що влада нарешті зрозуміла, що латка не може триматися на старих штанах, адже зношена сама основа, розмірковує працівник райавтодору.

   А на завершення нашої бесіди каже: зараз у районі з’являється все більше машин на «євробляхах», вони розвивають чималу швидкість. Мало хто зважає на дорожні знаки, більшість відволікаються від дороги через розмови по мобільному телефону, відповідно побільшало дорожньо-транспортних пригод. Добре, якщо уряд таки ухвалить обмеження швидкості в населених пунктах до 50-ти кілометрів на годину.

Стажу – роки, а пенсії - мізер

  Із 1976 року у філії водієм працює Іван Михайлович ТОМНЮК. Із ностальгією пригадує часи, коли на утримання машин виділяли по 10-15 тисяч рублів у місяць. Ці кошти потрібно було обов’язково освоїти. А тепер навіть пального часто немає. Звичайно обурюють мізерна заробітна плата, яку до всього ще й затримують (виплатили тільки за серпень), застарілий транспорт та вимушений 2-3-денний робочий тиждень.

   Кермуючи КРАЗом, чоловік констатує, що найгірша дорога нині пролягає  до Шепота. У цьому переконався, коли нещодавно підвозив піщано-соляну суміш на перевал Джогул, бо зима не за горами. А потрібно завезти ще матеріал для підсипання доріг на Голечу. Ці дороги були б у кращому стані, якби не заборонили вибирати з річки гравій. Та виходить, що працівники бюджетних установ повинні дотримуватися законів, а деякі приватні підприємці їх ігнорують, бо мають, зрештою, гроші.

  На подальшу працю за копійки чоловік не налаштований. Отримує пенсію та дякує Богові, що діждався її. Але соціальна несправедливість його дратує. Бо як так: обіцяли за багаторічний стаж суттєве підвищення пенсії, а тут донарахували якихось чотириста гривень?! Та й вручена цьогоріч медаль «За трудову працю і звитягу» теж стосунку до матеріального заохочення, на жаль, не має.


   Немалим досвідом роботи можуть поділитися й інші працівники райавтодору. Та що з того, кажуть, якщо заробітну плату затримують на 2-3 місяці, працювати доводиться неповний робочий тиждень, а коштів на запчастини та інші потреби не вистачає. Тяжко налаштуватися на позитив за таких умов праці, але, маючи за плечима по 30-40 років безперервного стажу роботи, чоловіки й жінки надії на краще не втрачають. 


   До теми    

   Середньооблікова чисельність штатних працівників у філії «Путильський райавтодор» – 45 осіб. Їхня кількість трохи зменшилася у зв’язку зі скороченням об’єму робіт. Проте, цього року, на відміну від 2014-2015 років застою, ситуація трохи покращилася, каже начальник філії Сергій Вікторович ПУКАЛО.

   Зокрема, в район надійшло державне фінансування на поточний середній ремонт 1944 м дорожнього полотна в с. Підзахаричі (відрізок автомобільної дороги Р-62 Криворівня – Усть-Путила – Старі Кути – Вижниця – Сторожинець – Чернівці, км 31+750 - км 33+694) на загальну суму 12,9 млн грн, капітальний ремонт  автомобільної дороги в цьому ж селі на ділянці км 31+400 - км 31+750 на загальну суму 15 млн грн, капітальний ремонт автомобільної дороги в с. Мариничі на суму 3,6 млн грн. Крім цього, триває тендерна процедура на ремонт автомобільної дороги Р-62 Криворівня – Усть-Путила – Старі Кути – Вижниця – Сторожинець – Чернівці в межах Путильського району, сума якої складає 4,9 млн грн.

   Також до району нещодавно прибули підрядники, які будуть працювати на розтоківських мостах. Наразі вони облаштовують майданчики для кранових установок. Якщо проаналізувати перелік зазначених робіт, то виходить колосальна сума. Лише за 9 місяців цього року об’єм виконаних робіт філією «Путильський райавтодор» становить 5 млн 298 тис. грн. Це роботи щодо зимового утримання автодоріг району, ямкового ремонту асфальтобетонного та гравійного покриття, нанесення розмітки, встановлення дорожніх знаків та інше.

   Проблемними в районі залишаються дороги із гравійним покриттям у шепітському та яблуницькому напрямках. Начальник філії каже, що вся проблема полягає в забороні вибірки гравію з гірських річок, відповідно ці дороги утримувати неможливо.  

Марина ЮРЧЕНКО.

Інформація
Відвідувачі, Ви так само можете залишити коментарі до даної публікації
Схожі новини:

Контакти

Редакція газети "Карпати"

Передплатний індекс: 61549

Адреса: 59100, смт.Путила,
Чернівецької області,
вул.Українська, 104.

Тел. (03738) 2-12-32, 2-14-32,
2-16-63.

E-mail: gazetakarpaty@ukr.net

Особистий кабінет