Від насінини до готової продукції налагоджена робота в ДП «СЛАП «Карпатський держспецлісгосп»
Добавив: putyla8
Коментарів: 0
Добавлено: 15-09-2017, 10:16
Переглядів: 156

Цифри, які називає директор ДП «СЛАП «Карпатський держспецлісгосп»  Василь Танасійович Бурак, свідчать про ситуацію в лісовій галузі. Зокрема, за  вісім місяців цього року заготівля ліквідної деревини зменшилася на 8851 кбм і складає 21872 кбм. За звітний період виставили на аукціони 6,4 тис кбм кругляка, що на 4,4 тис кбм менше, ніж за відповідний період минулого року. Зате продукції переробки реалізували на суму 15 млн 32,7 тис. грн, що на 2 млн 991,4 тис. грн більше. Дещо зменшили витрати на ведення лісового господарства. Підвищили середньомісячну заробітну плату, тож, в середньому, трудівники підприємства отримують 4476 грн. Поповнили державну скарбницю, сплативши податків і зборів на 7 млн 792 тис. грн.

    В умовах сьогодення лісівникам стає складніше працювати. Підприємство перераховує державі 75 % чистого прибутку і лише 25 % має для свого розвитку. Але попри це удосконалюють переробку лісу. Нещодавно ввели в експлуатацію лінію з переробки тонкомірної деревини. Сьогодні на деревообробному комбінаті виготовляють обрізні пиломатеріали, оциліндрований брус, штахетник, брикети, технічну тріску, вагонку та штукатурну дранку. Та левова частина такої потрібної і цінної продукції потрапляє закордон – до Румунії та Ізраїлю. Виходить так, що жителям Путильщини проблемно навіть придбати дрова.

   - Оскільки в районі немає іншого ресурсу для опалення, окрім дров, попит на них великий. Та зі змінами в законодавстві рубки лісу суттєво зменшилися. Тож дрова стали ледь не дефіцитом, - так коментує проблему Василь Бурак. – Вже осінь, потрібно вже бути готовими до зими. Але по нашому підприємству є багато людей, які виписали дрова і ще чекають на них. Через зміни до санітарних правил та багато бюрократичної роботи така звична справа як заготівля дров, ускладнюється. Проблемно і виписати будівельні матеріали.

                                Ліси – із власного насіння

   Не змінився старанний підхід лісівників до лісовідновлення. Ми побували у лісорозсаднику Карпатського лісництва, де із насінини вирощують посадковий матеріал. Рівними рядочками проростають одно-, двох- і трьохрічні саджанці, які посадять на місцях зрубів для майбутніх поколінь. Лісничий Василь Миколайович Пентюк переконаний, що із власного насіння краще сходять і розвиваються посіви ялини звичайної. Тож у лісництві з 2016 року функціонує шишкосушарка, де готують насіння для усіх лісництв. За сезон одне лісництво заготовляє біля п’яти  тонн шишок, з яких на спеціальному обладнанні отримують високоякісне насіння.

                               Переробляють і тонкомір, і тирсу

 Вирує життя на деревообробному комбінаті у Сергіях. Саме від цієї структури підприємства значною мірою залежать його доходи. Начальник ДОКу Петро Петрович Дроняк із повагою до кожного працівника відмічає особливості роботи:

   - Тепер у нас трудяться 95 осіб, це люди молодого та середнього віку. У цехах виконують різні процеси. Не можу навіть сказати, чия робота важливіша чи складніша. Вважаю, що від кожного залежить остаточний результат та безпека праці.

   Петро Петрович керує деревообробним цехом 6 років, а загалом має біля тридцяти років стажу у лісовій галузі. Відмічає, що у місяць тут переробляють біля 1500 кубометрів деревини та відправляють закордон по 18-20 фур пиломатеріалу. Я із неприхованим здивуванням спостерігала, як керівник розповідав про всі процеси на виробництві. Він досконало знає особливості роботи кожного верстата і радіє, що виробництво розвивається.

Отут насправді непросто працювати (подумалося мені після екскурсії цехами). Від роботи верстатів і машин гуде, як у вулику, тому деякі працівники трудяться у навушниках. Окрім гучного звуку, на території злегка відчутний запах хвойного диму. Це дихає життям брикетний цех, де із тирси виготовляють брикети. Не застоюється тут і горбиль – з нього на місці роблять технологічну щепу, яку відправляють на мебельний комбінат у Надвірну.

 - Ми працюємо не на склад, а на відправку готової продукції. Маємо укладені контракти, які виконуємо. Тож  у нас деревина та її відходи перетворюються у різносортні дощечки, оциліндрований  брус, брикети. Ось виготовили дранку для покрівлі музею-садиби Лук’яна Кобилиці, що в Сергіях, - розповідає П. П. Дроняк (на фото). - У нас вже є польські верстати, які виправдали своє призначення, сушильна камера. А найближчим часом плануємо закупити стрічкову раму австрійської фірми, щоб осучаснити виробництво та покращити якість продукції.

     Побувавши на деревообробному комбінаті, я із захопленням спостерігала, як чоловіки й жінки у зелено-оранжевих формах із надписом «Карпатський ДЛГ»  насправді творять майбутнє підприємства. Адже кожен працівник лісового господарства – у лісництвах, на ДОКу та в конторі щодня пише історію нашого зеленого краю. Без цієї сфери ми  не уявляємо сьогодення. Але так хочеться, щоб і прості жителі Путильщини, як іноземці, для яких вони виготовляють більшість лісопродукції, мали доступ до таких ніби невеликих життєвих благ. Нехай працюється легше, платять більше, мудрих вам законів і мирного неба, а головне – міцного здоров’я бажаємо усім працівникам лісу.

  Любов МАРШАВКА.

Інформація
Відвідувачі, Ви так само можете залишити коментарі до даної публікації
Схожі новини:

Контакти

Редакція газети "Карпати"

Передплатний індекс: 61549

Адреса: 59100, смт.Путила,
Чернівецької області,
вул.Українська, 104.

Тел. (03738) 2-12-32, 2-14-32,
2-16-63.

E-mail: gazetakarpaty@ukr.net

Особистий кабінет